позитивність

1. Абстрактна властивість, яка полягає в наявності позитивних, добрих, корисних або бажаних якостей; стан або характер чогось, що сприймається як хороше, конструктивне, життєствердне.

2. У філософії та психології — світоглядна або особистісна риса, що виражається в оптимістичному, схвальному ставленні до життя, здатності бачити переважно добро та переваги; оптимізм.

3. У формальній логіці та науці — властивість судження, вислову або поняття, що стверджує наявність певної ознаки, а не її відсутність.

4. У математиці та фізиці — властивість величини бути більшою за нуль; додатність.

Приклади вживання

Приклад 1:
934 Ми не принижуємо позитивність літописної форми викладу не тільки для середньовіччя, для якого вона взагалі є найкращою, але й, за певних умов, для по- дальших етапів розвитку історіографії. Технічно перехід від літописної форми ви- кладу до сучасної якраз і знаменував перехід від середньовічної до ранньомодер- нової епохи в історії української історіографії.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Частина мови: іменник (однина) |