1. (діал.) Погляд, зір, вигляд; спостереження, огляд.
2. (діал.) Видимість, вигляд, образ чогось.
3. (діал., рідк.) Назва сузір’я або яскравої зірки на небі.
позир
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Вона неначе причарувала його якимись чарами, його позир слідкував за нею, доки манячіла через рідке гілля її червона запаска та квітчаста плахта, доки біліла крізь зелений лист її тонка намітка. «Це якась чарівниця.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Частина мови: іменник (однина) |