позичник

[pozɪt͡ʃnɪk] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Особа або організація, яка отримала позику (гроші, майно) від позикодавця з обов’язком повернути її на визначених умовах.

  2. Користувач позики, запозичення (у мовознавстві); той, хто щось запозичує, наприклад, мовні одиниці чи культурні явища.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. позичник, р. позичника, д. позичникові, з. позичника, о. позичником, м. позичникові, к. позичнику

Більше записів