1. Дія за значенням дієслова «позичати»; отримання чогось від когось на певний час із зобов’язанням повернути.
2. Лінгв. Запозичення, перейняття слова, словосполучення, граматичної форми, синтаксичної конструкції тощо з однієї мови до іншої.
3. Фін. Отримання грошей, цінних паперів, майна тощо у тимчасове користування на умовах їх подальшого повернення, часто з виплатою відсотків.