Значення
-
Дія за значенням дієслова «позичати»; отримання чогось від когось на певний час із зобов’язанням повернути.
-
Лінгв. Запозичення, перейняття слова, словосполучення, граматичної форми, синтаксичної конструкції тощо з однієї мови до іншої.
-
Фін. Отримання грошей, цінних паперів, майна тощо у тимчасове користування на умовах їх подальшого повернення, часто з виплатою відсотків.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. позичення, р. позичення, д. позиченню, з. позичення, о. позиченням, м. позиченні, к. позичення