1. Який може бути зв’язаний, з’єднаний або об’єднаний з чимось іншим; такий, що допускає встановлення зв’язків, взаємозв’язків.
2. У спеціальних галузях (наприклад, у програмуванні, логіці, теорії систем) — такий, що має властивість або потенціал до утворення зв’язків між окремими компонентами, модулями або сутностями.