1. Надавати дозвіл на щось, давати право або можливість щось робити; дозволяти.
2. Уживатися для вираження можливості, сприятливості для чогось (зазвичай у безособових конструкціях).
3. (застаріле) Прощати, вибачати (провину, гріх).
Словник Української Мови
Буква
1. Надавати дозвіл на щось, давати право або можливість щось робити; дозволяти.
2. Уживатися для вираження можливості, сприятливості для чогось (зазвичай у безособових конструкціях).
3. (застаріле) Прощати, вибачати (провину, гріх).
Відсутні