Позвіюватися — дієслово, утворене від власної назви “Позвій” (прізвисько персонажа українського фольклору, часто пов’язаного з вітром або бурею), має значення: бути розвіяним, розкиданим вітром; розлетітися, зникнути (зазвичай у переносному сенсі).
У сучасній мові вживається переважно в образних контекстах для позначення швидкого, раптового зникнення, розсіювання або марної втрати чогось (наприклад, планів, надій, старань).