позолочений

[pozolot͡ʃɛnɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Покритий тонким шаром золота або матеріалом, що його імітує.

  2. Переносно: що має зовнішній блиск, пишність або видиму привабливість, але без глибини або справжньої цінності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. позолочений, р. позолоченого, д. позолоченому, з. позолоченого, о. позолоченим, м. позолоченім

Приклади з художньої літератури

  • Снилося мені з п’ятниці на суботу, нібито я вечеряю з королем України Олельком Другим (Довгоруким-Рюриковичем). Сидимо удвох при вміло сервірованому столі у бароковій лоджії блакитного каменю, час від часу з’являються неметушливі слуги, переважно індуси або китайці, з позолоченими тризубами на вилогах фраків, непомітно змінюють тарелі й тарілки, страви, ножі, виделки, кліщі для зламлювання ракових панцерів, пінцети для добування молюсків, скальпелі для розтину жаб, і так само непомітно, без особливого брязкоту, виходять. З лоджії відкриваються розкіші Іі овиди: сідає сонце десь у водах ясного озера внизу, востаннє спалахують призахідним блиском незаймані вершини Альп або, якщо на те вже пішло, то взагалі Піренеїв. А ми з королем попиваємо всілякі кунштовні вина, коньяки, наливки та настоянки і про се, про те варнякаємо.
    — Юрій Андрухович

Більше записів