1. Відчути зловтішну радість, зрадіти з приводу невдачі, негараздів іншої людини; зрадіти чиємусь лиху.
2. (рідк.) Порадіти з особливою силою, інтенсивністю; зрадіти щиросердно.
Словник Української Мови
Буква
1. Відчути зловтішну радість, зрадіти з приводу невдачі, негараздів іншої людини; зрадіти чиємусь лиху.
2. (рідк.) Порадіти з особливою силою, інтенсивністю; зрадіти щиросердно.
Відсутні