позлітка

1. Рідкісна українська жіноча форма імені Позліт, що походить від діалектного дієслова “позлітати” (злітатися, сходитися) і може сприйматися як символічне ім’я.

2. У народній творчості та фольклорі — можливе ім’я-характеристика персонажа, часто пов’язане з образом птаха, пташини або зібрання чогось (наприклад, зібрання монет, грошей).

Приклади вживання

Приклад 1:
Із жовтих руж злітатиме позлітка. Візьму тебе за істинного свідка, Бо тільки ти існуєш, тільки ти.
— Кіяновська Маріанна, “Бабин Яр. Голосами”

Частина мови: іменник (однина) |