1. Зовнішній вигляд, видимість, за якою не завжди вгадується справжній стан речей; те, що лише здається, виявляється назовні.
2. (застаріле) Погляд, зір.
позір
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Нерви мої витримали лише два дні, і я захворіла… Тим часом «поетичне відродження» початку 60-х на очах політизувалося, набувало дедалі небезпечніших з погляду режиму форм, ставало рухом Опору тоталітаризмові, національній нівеляції, придушенню свободи слова, рухом правозахисним, хоча й на позір без радикального заперечення основ. Важливим каталізатором цих процесів стала відома праця І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
П о з і р — погляд; позір давати — звертати увагу, доглядати, наглядати («а найдужче, аби ви, мамо, на найменшу, Марійку, позір дали»); спозирати, пильнувати («а бабі наказував, аби вона не лише чесала воли, але аби давала позір на чоботи, бо десь пес може затягнути»). П о з м и л ю в а т и — припускатися помилки, помилятися.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: іменник (однина) |