1. (діал.) Пошкодити, понівечити, зіпсувати щось, завдати шкоди.
2. (діал., перен.) Побити, піддати тілесним стражданням; завдати болю.
позіпати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Пошкодити, понівечити, зіпсувати щось, завдати шкоди.
2. (діал., перен.) Побити, піддати тілесним стражданням; завдати болю.
Відсутні