1. Урожай, зібраний для забезпечення життєвих потреб, продовольство, харчі.
2. (переносно) Користь, вигода, прибуток, який отримують від чогось.
3. (діал.) Те саме, що пожива — їжа, харчування.
поживок
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
В Кованька ці веселощі та жарти, певно, од того, що він їсть та п’є добре і що в його шлунок швидко перетравлює усякий поживок. Та в його й кишені таки не порожні і голова не заснована клопотом та журбою, — сказав Радюк.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: іменник (однина) |