пожилиця

1. Рослина, що росте на іншій рослині, використовуючи її як опору, але не паразитує на ній (не отримує від неї поживних речовин); рослина-епіфіт.

2. Заст. або діал. Те саме, що прижилиця — рослина, що приживилася, прищепа.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |