1. Той, хто проживає де-небудь, мешкає разом з кимось; мешканець, житель.
2. (заст.) Той, хто користується чим-небудь, отримує якісь блага; споживач.
3. (діал.) Той, хто перебуває на пожитках, тобто на утриманні, на вихованні в когось; вихованець.
пожилець
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Пожилець буде тихий, самітний і акуратний.Комісіонер вислухав його і сказав:— Словом, вам треба справжня кімната.Поволі він набував знайомства. Від товаришів у праці його ручкання непомітно поширювалось на їхніх родичів та друзів і далі, в глиб міста, до найрізноманітніших представників людського роду, професій та думок.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”
Частина мови: іменник (однина) |