пожданики

[poʒdɑnɪkɪ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (історичне) Назва селян у Галичині, які не мали власної землі та жили на панській землі, виконуючи за це панщину або сплачуючи чинш; безземельні або малоземельні селяни-орендарі.

  2. (переносне) Люди, які не мають власного житла, постійного притулку або опори; тимчасові мешканці, жителі на чужині.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пожданики, р. пождаників, д. пожданикам, з. пожданики, о. пожданиками, м. пожданиках, к. пожданики

Більше записів