пожаліти

1. Відчути жалість, співчуття до когось або чогось; змилуватися, пожалкувати.

2. Пожалкувати про щось, відчути розкаяння або шкоду через вчинене або незроблене.

3. (У значенні «пошкодувати») Не дати, не віддати чогось через ощадливість, скупість або небажання витрачати.

Приклади вживання

Приклад 1:
О б а ч і н є — милосердя; обачінє — пожаліти, зглянутись («обачінє май над нами»). Обгонитись — боронитись, захищатись, відганяючи від себе («мусю дєдеву палицу брати, аби від псів обгонитиси»).
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: дієслово () |