1. У напрямку вздовж чогось, паралельно до довгої сторони або осі об’єкта; поздовж.
2. У техніці, геометрії та інших галузях — так, що співпадає з основним, найбільшим виміром або напрямком руху (наприклад, поздовжня вісь, поздовжнє розрізання).
Словник Української Мови
Буква
1. У напрямку вздовж чогось, паралельно до довгої сторони або осі об’єкта; поздовж.
2. У техніці, геометрії та інших галузях — так, що співпадає з основним, найбільшим виміром або напрямком руху (наприклад, поздовжня вісь, поздовжнє розрізання).