1. (заст.) Віддавати, передавати щось у чиєсь володіння або користування, часто з обов’язком сплати; здавати в оренду, внайми.
2. (заст., перен.) Піддавати когось, щось якійсь дії, впливу; віддавати (наприклад, поздавати на волю долі).
Словник Української Мови
Буква
1. (заст.) Віддавати, передавати щось у чиєсь володіння або користування, часто з обов’язком сплати; здавати в оренду, внайми.
2. (заст., перен.) Піддавати когось, щось якійсь дії, впливу; віддавати (наприклад, поздавати на волю долі).
Приклад 1:
«Хутрину поздавати, договори (контракти) поновити на 1-й квартал, боєначиння набрати — воно здасться! А головне — з тією охотінспекціею дозволи на нарізну зброю оформити наново, і найперше — на трилінійну гвинтівку…» — все це мав проробити Гриць за батьківською інструкцією, а Григорій напросився за помічника, — йому страшенно кортіло, його тягло глянути на той заборонений для нього світ.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”