1. (Про предмети) Такий, що має зім’яті, пошкоджені, втративші первісну форму частини або поверхню; понівечений ударом або тиском.
2. (Перен., про людину) Збентежений, пригнічений, виснажений психічно або фізично; зіпсований, зіпсованого вигляду.
Словник Української Мови
Буква
1. (Про предмети) Такий, що має зім’яті, пошкоджені, втративші первісну форму частини або поверхню; понівечений ударом або тиском.
2. (Перен., про людину) Збентежений, пригнічений, виснажений психічно або фізично; зіпсований, зіпсованого вигляду.
Відсутні