позбирати

1. Зібрати, набрати багато чогось або все, що можна було зібрати (про плоди, врожай, речі тощо).

2. Зібрати докупи, в одне місце когось або щось у великій кількості або всіх, все.

3. Розм. Зібрати, накопичити (гроші, кошти).

Приклади вживання

Приклад 1:
Від доторку моїх рук він розсипався, і навіть попелу я не зміг позбирати. Хтось побу­ вав там у мою відсутність і знищив єдине свідчення незвичайної та великої душі.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Були на те причини; одна — тая, що не встиг позбирати своє манаття, адже останніми днями йому й години просвітньої не було через П’єра; а друге — він мав чекати, доки приспіє од П’єра телеграфічна звістка з Києва про результат його передержки. Зійшовши із своєї світлички на низ, у їдальню, Андрій побачив там саму-но панію, величну grande dame[1].
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: дієслово () |