1. Зібрати, набрати багато чогось або все, що можна було зібрати (про плоди, врожай, речі тощо).
2. Зібрати докупи, в одне місце когось або щось у великій кількості або всіх, все.
3. Розм. Зібрати, накопичити (гроші, кошти).
Словник Української Мови
Буква
1. Зібрати, набрати багато чогось або все, що можна було зібрати (про плоди, врожай, речі тощо).
2. Зібрати докупи, в одне місце когось або щось у великій кількості або всіх, все.
3. Розм. Зібрати, накопичити (гроші, кошти).
Приклад 1:
Від доторку моїх рук він розсипався, і навіть попелу я не зміг позбирати. Хтось побу вав там у мою відсутність і знищив єдине свідчення незвичайної та великої душі.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Були на те причини; одна — тая, що не встиг позбирати своє манаття, адже останніми днями йому й години просвітньої не було через П’єра; а друге — він мав чекати, доки приспіє од П’єра телеграфічна звістка з Києва про результат його передержки. Зійшовши із своєї світлички на низ, у їдальню, Андрій побачив там саму-но панію, величну grande dame[1].
— Тютюнник Григорій, “Вир”