1. (про отвори, щілини) Щільно закритий, закупорений чимось, так що нічого не пропускає; забитий, заткнутий.
2. (перен., розм.) Наповнений, переповнений кимсь або чимсь до межі, так що важко рухатися або розташовувати щось.
позатиканий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |