Значення
-
(дієслово) Тривалий час перебувати в стані спокою, бездіяльності або застою; застоюватися протягом певного періоду.
-
(дієслово, переносне значення) Втрачати свіжість, рух, розвиток; ставати застарілим, неактуальним через довге невикористання або ізоляцію (про явища, процеси, знання тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я позастоююся, ти позастоюєшся, він позастоюється, ми позастоюємося, ви позастоюєтеся, вони позастоюються