позаплановість

[pozɑplɑnoʋistʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Властивість або стан того, що не передбачено планом, відбувається поза встановленим графіком або порядком дій.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. позаплановість, р. позаплановості, д. позаплановості, з. позаплановість, о. позаплановістю, м. позаплановості, к. позаплановосте

Більше записів