1. У відсутності когось, без участі чи знання певної особи; заочно.
2. (У судовій практиці) Розгляд справи або вирішення питання без безпосередньої участі сторони, яка має на це право, але була належним чином повідомлена.
позаочі
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Даруся дуже добре дотепер пам’ятає, як тато згодом пояснював їй, що не кожна людина є такою, як про неї кажуть позаочі. – Люди часом люблять посмішкуватися з іншого, то й призвішкуються.
— Матіос Марія, “Солодка Даруся”
Частина мови: прислівник () |