позамучувати

1. (розм.) Завдати страждань, мук багатьом або всім по черзі; змусити помучитися.

2. (перен., розм.) Викликати сильне виснаження, втомити до крайності (про явища, обставини тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |