Древослів

Словник Української Мови

позамучуваний

Буква

1. Який зазнав мук, страждань; змучений, зморений.

2. Який викликає відчуття виснаження, стомленості (про вигляд, стан тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |

Більше записів