позамучуваний
[pozɑmut͡ʃuʋɑnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Який зазнав мук, страждань; змучений, зморений.
-
Який викликає відчуття виснаження, стомленості (про вигляд, стан тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. позамучуваний, р. позамучуваного, д. позамучуваному, з. позамучуваного, о. позамучуваним, м. позамучуванім