Значення
-
Статус або політика держави, яка не входить до жодних військово-політичних блоків (наприклад, НАТО, Варшавський договір), проголошуючи нейтралітет та неучасть у таких альянсах як основний принцип зовнішньої політики.
-
Історичний термін, що характеризував офіційну зовнішньополітичну доктрину України в перші роки після відновлення незалежності, спрямовану на уникнення участі у військових союзах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. позаблоковість, р. позаблоковості, д. позаблоковості, з. позаблоковість, о. позаблоковістю, м. позаблоковості, к. позаблоковосте