Значення
-
Властивість за значенням дієслова “пойменувати“; стан, коли щось (об’єкт, явище, поняття) отримало власну назву, ім’я або найменування.
-
Наявність у чогось власної назви, імені; іменованість.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пойменованість, р. пойменованості, д. пойменованості, з. пойменованість, о. пойменованістю, м. пойменованості, к. пойменованосте