1. (діал.) Жінка, яка займається поїнням худоби; та, що годує тварин, особливо на фермі чи в господарстві.
2. (заст.) Назва посудини (звичайно дерев’яної) або спеціального корита, з якого годують (поять) домашню худобу, птицю; годівниця.
поїльниця
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |