Значення
-
Який набув ознак, властивостей мови (мовлення) або пов’язаний з її впливом.
-
У лінгвістиці: такий, що набув мовних характеристик, опрацьований мовою або отримав мовне вираження.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. поязичений, р. поязиченого, д. поязиченому, з. поязиченого, о. поязиченим, м. поязиченім, к. поязичений