1. Стати видимим, помітним; виникнути в полі зору, з’явитися.
2. Виникнути, почати існувати або відчуватися; виявитися.
3. Прибути, прийти кудись, приїхати (перев. несподівано або після тривалої відсутності).
появитися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Статтю цю (котра потім щось через рік була напечатана в петербурзькій «Неделе», дуже обкусана цензурою самого редактора, з роду українця і приятеля петербурзьких українофілів старих і молодших) прочитав С. Подолинський на зборі усіх росіян (куди запрошено й галичан «Русского кружка»), після чого послана була телеграма від «русских і українців» в Цюріху до «Січі», а далі й реферат, котрий мусив появитися у «Правді» вкупі з рефератом про такий же мітинг самих січовиків. Пройшло кілька часу, — ніякого реферату в «Правді» ні про цюріхські, ні про віденські роковини Шевченка не появляється!
— Невідомий автор, “171 Avstro Rus Ki Spomini 1867 187 Mikhailo Draghomanov”
Частина мови: дієслово () |