пояснюючий БукваП 1. (як дієприкметник) Такий, що служить для пояснення, роз’яснення чогось; роз’яснювальний. 2. (як дієприкметник) Такий, що містить у собі пояснення, тлумачення; тлумачний. Приклади вживання Відсутні Частина мови: t.d. () | ←серебринсердячись→