1. Розташований, спрямований або простягнутий уздовж чогось, у довжину; поздовжній.
2. У техніці: такий, що має вісь або напрям, паралельний до основного напряму руху, конструкції чи деталі (наприклад, повздовжній профіль дороги).
Словник Української Мови
Буква
1. Розташований, спрямований або простягнутий уздовж чогось, у довжину; поздовжній.
2. У техніці: такий, що має вісь або напрям, паралельний до основного напряму руху, конструкції чи деталі (наприклад, повздовжній профіль дороги).
Приклад 1:
По дорозі від Теплика до Кам’янок єсть поперечний яр і повздовжній видолинок. Тим яром річка текла, тим видолинком дорога йшла, — там гуляли гайдамаки й була гайдамацька криниця.
— Тютюнник Григорій, “Вир”