повивач

1. Фахівець з народження дітей, який надає допомогу жінкам під час пологів та в післяпологовий період; акушер (застаріле або традиційне).

2. Той, хто повиває немовля після народження (переважно в обрядовому контексті).

3. (у переносному значенні) Той, хто сприяє появи на світ, становленню чогось нового (наприклад, ідеї, твору).

Приклади вживання

Приклад 1:
Того ж таки дня Карпа й Мотрю покликав їх кум у шинок полоскати повивач після похрестин. На Карповому дворі стояла коняка, прив’язана до воза, й їла сіно.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Частина мови: іменник (однина) |