Словник Української Мови
Буква
1. (перехідне) Винести по черзі або все, багато чого; винести в різних напрямках або в різні місця.
2. (перехідне, розм.) Позбавити вагітності, спричинити викидень у когось (про кількох жінок або тварин).
3. (неперехідне, розм.) Про кількох жінок або самок тварин: втратити плід унаслідок викидня.
Приклад 1:
Думка про них його самолюбству лестила і над іншими думками буяла, як солодкий спів.В такі хвилини душевного затишку йому виникала потреба поприбирати в хаті, повиносити сміття, що звичайно залежувалось у кутку, переглянути білизну, як статечному господареві. Найменший безлад навколо дратував його, коли в голову йому заходила стрункість.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”