Значення
-
Доконаний вид дієслова “викурювати” — позбутися чогось шляхом куріння, димлення або обробки димом (зазвичай про бджільництво, медицину або дезінфекцію).
-
Переносно — вигнати, змусити піти або звільнити когось із закритого приміщення, сховища (часто з відтінком грубості або насильства).
-
Розм. — випалити, викурити все або багато чого (наприклад, про сигарети, тютюн).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я повикурюю, ти повикурюєш, він повикурює, ми повикурюємо, ви повикурюєте, вони повикурюють