1. (Про людину) Який став дуже худим, знесиленим, виснаженим; змарнілий, змучений.
2. (Розм.) Який став дуже старим, знесиленим через вік або хворобу; зморщений, зів’ялий.
повикочуваний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови