Який набув білого кольору або став дуже блідим від тривалої дії сонця, води, вітру тощо; вицвілий, вибілений природними факторами.
Який став дуже блідим, майже білим, через хворобу, сильне хвилювання або переживання.
повибілюваний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |