1. Втратити свіжість, життєву силу, почати в’янути; зів’янути (про рослини, їх частини).
2. Перен. Втратити бадьорість, енергію, життєвий тонус; занепасти духом, змарніти.
3. Діал. Стати млявим, слабким; знемогтися.
Словник Української Мови
Буква
1. Втратити свіжість, життєву силу, почати в’янути; зів’янути (про рослини, їх частини).
2. Перен. Втратити бадьорість, енергію, життєвий тонус; занепасти духом, змарніти.
3. Діал. Стати млявим, слабким; знемогтися.
Відсутні