1. Статися, відбутися знову, ще раз; повторитися.
2. Сказати або зробити щось знову, відтворити вже сказане або зроблене раніше.
3. Протягом певного часу, періодично відбуватися знову, мати місце неодноразово.
Словник Української Мови
Буква
1. Статися, відбутися знову, ще раз; повторитися.
2. Сказати або зробити щось знову, відтворити вже сказане або зроблене раніше.
3. Протягом певного часу, періодично відбуватися знову, мати місце неодноразово.
Приклад 1:
— Чому ви заперечуєте, — кажу я до неї, — що творчий акт може повторитися двічі? Що за зоровим враженням од вас в музичній темі композитора я міг пізнати вас, як композитор колись в вас пізнав свою музичну тему?..
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”