1. Який відбувається, здійснюється чи з’являється знову, не вперше; наступний за першим.
2. Який є відтворенням, копією чи дублікатом чогось первинного; додатковий, запасний.
повторний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Повторний шлюб удови вважався тяжким злочином, вдова мала добровільно піти з життя, щоб небіжчик не нудьгував у царстві тіней без неї. Пізніше на місці самогубства вдови китайці ставили на її честь арку (пайлоу) чи кам’яний обеліск.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Частина мови: прикментик () |