повторність

1. Властивість або стан того, що повторюється; наявність повторень, циклічність.

2. (У лінгвістиці) Категорія дієслова, що виражає повторюваність, багаторазовість дії, часто з відтінком звичайності або традиційності (наприклад, у формах минулого часу дієслів з суфіксами -ува-, -юва-, -ива-).

3. (У праві) Ознака правопорушення, що полягає у вчиненні нової аналогічної протиправної дії особою, яка вже має набулу законну силу судимість за попереднє однойменне або споріднене злочинне діяння.

Приклади вживання

Приклад 1:
Розмір облікової ділянки становив 25 м 2, повторність чотирьохразова. Для закладання дослідів були використані гібриди різних строків дозрівання: ранньостиглий – Дніпровський 181, середньоранній – Кремінь 200.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |