1. Такий, що поширюється або зустрічається скрізь, на всій території, у всіх місцях; всеохопний, загальний.
2. (У переносному значенні) Такий, що проявляється в усьому, в усіх виявах; всепроникний.
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що поширюється або зустрічається скрізь, на всій території, у всіх місцях; всеохопний, загальний.
2. (У переносному значенні) Такий, що проявляється в усьому, в усіх виявах; всепроникний.
Приклад 1:
Карнавалу робиться чимраз більше, він повсюдний і неперервний, скажуть вам ще інші, які від лукавого. Але чи так насправді?
— Андрухович Юрій, “Перверзія”