Значення
-
Властивість бути присутнім або поширеним скрізь, у всіх місцях; всеохопність, універсальність.
-
Філософський термін, що позначає фундаментальну характеристику буття, яка виражається в тому, що певна якість, закономірність або явище існують або діють у всьому, що існує, не мають винятків.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. повсюдність, р. повсюдності, д. повсюдності, з. повсюдність, о. повсюдністю, м. повсюдності, к. повсюдносте