1. (розм.) Розміститися, встромляючись у щось або втискаючись у щілини, проміжки; набитися, натовпитися кудись у великій кількості.
2. (перен., розм.) Непокоїти, турбувати когось, нав’язливо лізти в душу, в пам’ять (про думки, спогади тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. (розм.) Розміститися, встромляючись у щось або втискаючись у щілини, проміжки; набитися, натовпитися кудись у великій кількості.
2. (перен., розм.) Непокоїти, турбувати когось, нав’язливо лізти в душу, в пам’ять (про думки, спогади тощо).
Відсутні