Словник Української Мови
Буква
1. Колісний транспортний засіб для перевезення вантажів та людей, що пересувається за допомогою тяглової сили (коней, волів тощо); віз, возок.
2. Заст. Військовий обоз або його частина.
3. Заст. Потіг, транспортний засіб на рейковій колії, вагонетка.
Приклад 1:
А когда повозка скроїлася, она перекрестила воздух в ту сторону и, возвращаяся в хату, говорила: — Пошли тебе, Господи, благодать свою святую. Ввечеру Марта рассказывала Лукии про Марка, что он, бедный, плакал, когда прощался с ними, и что он будет жить у отца Нила, а в школу только учиться будет ходить, и что она нарочно заходила в школу, чтобы посмотреть, где он будет учиться.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”