поворотко

1. Розмовна назва спеціального пристрою для перегляду кіноплівки, який дозволяє прокручувати її вручну вперед і назад, а також зупиняти окремі кадри; переважно використовується при монтажі фільмів або для детального аналізу зображення.

2. У техніці: короткий важіль або рукоятка, призначені для обертання, повертання чи перемикання чого-небудь (наприклад, валів, механізмів).

3. У розмовній мові — різка зміна в розвитку подій, думок, настроїв; несподіваний поворот.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |