поворотко

[poʋorotko] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Розмовна назва спеціального пристрою для перегляду кіноплівки, який дозволяє прокручувати її вручну вперед і назад, а також зупиняти окремі кадри; переважно використовується при монтажі фільмів або для детального аналізу зображення.

  2. У техніці: короткий важіль або рукоятка, призначені для обертання, повертання чи перемикання чого-небудь (наприклад, валів, механізмів).

  3. У розмовній мові — різка зміна в розвитку подій, думок, настроїв; несподіваний поворот.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. поворотка, р. поворотки, д. поворотці, з. поворотку, о. повороткою, м. поворотці, к. поворотко

Більше записів