поворкотіти

[poʋorkotitɪ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. Деякий час видавати низькі, глухі, переривчасті звуки, подібні до воркотання (про тварин, переважно про голубів).

  2. Перен. Говорити невиразно, тихо, недоброзичливо або незадоволено, бурчати (про людину).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я поворкочу, ти поворкотиш, він поворкотить, ми поворкотимо, ви поворкотите, вони поворкотять

Більше записів