1. Деякий час видавати низькі, глухі, переривчасті звуки, подібні до воркотання (про тварин, переважно про голубів).
2. Перен. Говорити невиразно, тихо, недоброзичливо або незадоволено, бурчати (про людину).
поворкотіти
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |