поводдя

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

2. (рідко, заст.) Місцевість, де пасуть коней або де їх водять; випас, водій.

Приклади вживання

Приклад 1:
Вже флота цвинтаря відчалює зі схилу в поводдя трав високих і густих. Потворних пнів шорсткі рудаві спрути чатують мовчки з0під покрову зел, і водорость ожини ноги пообплутала, і, спрагла територій, без кінця повзе.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”

Частина мови: іменник (однина) |